Про те, як сильно ми прагнемо бути як хтось інший, і про те, що це шлях навпростець до психологічної зрілості

Сьогодні я хотіла б написати вам про спокусу відчувати, що ми — хтось інший, ніж є насправді. І про те, що емоційне склеювання з кимось — це пастка, яка блокує наше дозрівання і коштує нам у житті чимало розпачу й дезорієнтації.

Одна з наймогутніших ілюзій, якими ми живемо, — це відчуття, що, наближаючись (емоційно, але буває, що й буквально — фізично) до людини, яку цінуємо, ми самі здобуваємо трохи її магії, сили, мудрості. Тоді ми починаємо казати «ми» замість «він/вона» («ми з X цінуємо глибину рефлексії»), користуємося чиєюсь мовою так, ніби вона наша власна, інтонуємо слова так, як ця людина, одягаємося так, як вона, читаємо ті самі книжки, п’ємо ті самі напої, не любимо тих самих явищ і цінуємо достоту ті самі.

Часом склеювання набуває форми зарозумілості («я такий, як X, мені належить більше»), сліпого обожнювання («я не дозволю тобі казати нічого поганого про X, бо це так, ніби ти ображаєш мене») або беззастережної покори («комусь такому чудовому не відмовляють»). Захоплення цією іншою людиною поглинає нас настільки, що ми не помічаємо меж і відмінностей між нею та нами. Ми втрачаємо окремість між цією людиною і самими собою та цілковито губимо те, ким ми є. Ми можемо також не помічати свого невігластва, некомпетентності або просто психологічної безпорадності, бо замість образу самих себе маємо в голові образ людини X (а вона ж уже це вміє, тож це зовсім так, ніби й ми вже вміємо»). Тож у нас дуже плутається й те, що ми вже можемо робити у своєму житті, а на що мусимо терпляче почекати.

Склеювання з кимось, ким ми захоплюємося, — одна з неусвідомлюваних стратегій упорання з нашими давніми ранами й дефіцитами. Можливо, у дитинстві ми не надто багато навчилися про здорову окремість, про межі, які захищають і дають нам змогу розквітати. Наші близькі безупинно нас у щось уплутували, використовували, ігнорували або атакували. Тоді ми входимо в дорослість дезорієнтованими, розгубленими, голодними до будь-яких взірців. Ми не знаємо, що таке зрілість, не знаємо, хто ми, і не знаємо, як давати раду життю, до якого нас ніяк не підготували.

Наші внутрішні дитячі частини відчайдушно шукають фундамент, на якому можуть осісти й забути про те, чого не отримали. «Я хочу бути таким, як ти», — каже дитяча частина, коли зустрічає на своєму шляху когось, хто видається їй безпечним, стабільним, турботливим, мудрим. Склеювання з кимось «чудовим» заміняє нам наш власний розвиток, наш копіткий — сповнений помилок і коригувань життєвого курсу — шлях до самих себе. Тоді склеєність стає протезом дорослості, без якого ми не вміємо функціонувати. Тоді ми також не перевіряємо об’єкт нашого склеювання. Адже якби ми побачили цю людину реально, це могло б забрати в нас наше хитке відчуття ідентичності, і нам довелося б наново шукати об’єкт, із яким ми прагнемо себе ототожнити.

Проте що сильніша склеєність, то глибший розпач, коли ми виявляємо, що все ж не є з нашим об’єктом обожнювання тією самою людиною. «Якщо я не такий, як X, то хто я насправді?» — багатьом із нас усвідомлення власної окремості приносить жах і ненависть до самого себе (а у відповідь — і до людини, з якою ми склеїлися). Коли стає зрозуміло, що ми не можемо бути тим, ким так сильно захоплюємося, наше нутро затоплюють безсилля, лють і ненависть до колишнього об’єкта обожнювання. Тоді ми безжально знецінюємо свого колишнього ідола, атакуємо його, надсилаємо сповнені ненависті повідомлення, розповідаємо про нього всім і кожному жахливі речі. Силою своїх імпульсивних почуттів ми намагаємося заслонити необхідність повернутися до нашої первісної розгубленості.

Внутрішнє склеювання з кимось іншим — це психологічний шлях навпростець. Ми, звісно, можемо на мить надихнутися іншою людиною на своєму шляху, можемо відчути енергію, що йде від перебування поруч із кимось винятковим, і завдяки їй рушити вперед — усе це здорові процеси виходу із застрягання та пошуку своїх взірців. Проте неможливо дозрівати, відокремлюватися, будувати свою здорову ідентичність у стані психологічного злиття з кимось іншим. Щоб бути собою, потрібні виразні контури. А найважливіше — щоб відкрити, хто я, кожен із нас потребує свого індивідуального шляху. Шляху, сповненого особистих розчарувань, помилок, захватів. Ми доходимо до суті власної ідентичності, до своїх можливостей, схильностей і талантів через глибоке занурення в життя. Не через ідентифікацію з кимось іншим, наслідування, втрату себе. Наша ідентичність — це почасти наша відрефлексована й прийнята біографія. Що раніше ми відкриємо, що не можемо в когось «позичити» ідентичність, то краще.

Нижче я маю для вас кілька запитань, які можуть виявитися помічними на шляху психологічного від-клеювання.

  • Чи є люди, поруч із якими я відчуваю, що все можливо? Чи є довкола мене люди, поруч із якими я втрачаю заземленість, відчуття реальності та критичний розум (особливо щодо своїх власних планів і дій)?
  • Що прикриває в мені надмірна ідентифікація з моїм учителем/керівником/психотерапевтом/людиною з інтернету/колегою? Що відкрилося б, якби я визнав, що не є і не буду тим, із ким себе ідентифікую?
  • Чи можуть моменти мого життєвого розпачу бути пов’язані з відчуттям, що людина, якою я захоплююся, упоралася б із ними краще?
  • Чи лютую я на людей, які критикують людину, якою я захоплююся?
  • Як я можу ризикнути йти своїм шляхом і поглиблювати знання про себе — у повільному (єдино можливому насправді) темпі? Яким був би перший крок у цьому процесі?

Тримаю за вас кулаки в цьому процесі!

Сабіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Prev
Про залежність, яка є пошуком безпечного об’єкта прив’язаності. Навчання з брейнспотингу з Робі Абелес

Про залежність, яка є пошуком безпечного об’єкта прив’язаності. Навчання з брейнспотингу з Робі Абелес

Якийсь час тому я розмовляла з подругою про те, що дорослій людині потрібні

Next
«Дозрівання в ролях» — новий текст для Newsweek Psychologia

«Дозрівання в ролях» — новий текст для Newsweek Psychologia

До всього, що важливе в нашому житті, нам потрібно дозрівати

У цьому розділі немає даних
У цьому розділі немає даних
You May Also Like