Нотатки з навчання з TF-CBT (trauma-focused CBT)

Я глибоко переконана, що в терапії травми нам потрібні як ясна філософія, якою ми керуємося у своїй роботі, так і розмаїті методи, що дадуть нам змогу підтримувати людину в найвідповідніший для неї спосіб. Найважливіше для мене речення, яке я почула на навчанні з TF-CBT, стосувалося зовсім не технік чи досліджень — воно стосувалося чесності в користуванні методами: «Важливіше не те, чи певний метод ефективний, а те, чи він ефективний для цієї конкретної людини, з якою ти саме працюєш».

Навчання з методу роботи з травмою TF-CBT (тобто когнітивно-поведінкової терапії, сфокусованої на травмі) принесло мені кілька нових підказок щодо того, як підтримати людей у зустрічі з їхніми травматичними спогадами (я виписала їх нижче).

TF-CBT — це гібридний метод. Він поєднує в собі, зокрема, і поведінковий підхід, і сімейну терапію, і гуманістичний підхід, і, звісно, когнітивну роботу. Він має свої важливі елементи, які мають з’явитися в терапії, але не нав’язує жорсткої форми їх упровадження. Це гнучкий метод, більше зосереджений на можливостях, досвіді та потребах людини, з якою працюють, і менше — на веденні терапії крок за кроком, бо саме так треба.

Ось кілька моїх нотаток із навчання:

  • Розповідь про травму не мусить відбуватися в лінійній послідовності (від початку до кінця). Людина може обрати, на якому моменті розповіді вона хоче зосередитися в цю мить/на цій зустрічі. Проте під час сесії варто пильно спостерігати, яких елементів розповіді уникають найсильніше (уперте уникання посилює симптоми ПТСР або кПТСР).
  • «Матеріал» розповіді про травму може бути розмаїтим: говоріння, письмо (розповідь може записувати й терапевт — у випадку дітей, зрештою, найчастіше саме він це й робить), малювання, робота з терапевтичними фігурками, колаж (мені тут одразу спадає на думку й використання терапевтичних карт). Людина може також написати пісню, вірш, сценарій.
  • Розповідь про травматичний спогад має містити елементи життя до і після травми. Пропонована послідовність (розділи) розповіді про травму така: 1. розповідь про мене (хто я, де живу, скільки мені років тощо) 2. час до травми/стосунки з кривдником до травми 3. момент/період травми 4. що сталося в моєму житті після травми 5. мої надії/те, чого це мене навчило (це, звісно, лише опція, цей елемент з’являтиметься не завжди)/моє майбутнє. Можна також запитати людину про назву всієї розповіді (щось, що об’єднуватиме всі розділи). І обмірковування назви, розділів, і роздуми про свої думки та емоції щодо травми — це тренування нашої психіки в лагідніших зустрічах із нашими найважчими спогадами.
  • У разі кумулятивної/комплексної травми немає потреби розповідати про все, що сталося. Важливо, щоб розповідь охопила найважчу подію/ті події, розповідати про які людина уникає найбільше.
  • Ідеально, щоб розповідь про травму могла прозвучати мовою, якою людина користувалася, коли сталася травма. Це особливо важливо у випадку людей із досвідом біженства/імміграції або двомовних людей.
  • Розповідь про травму дає терапевтові змогу вловити переконання щодо травми, які можуть блокувати в людини резильєнтність/зцілення. Важливо дати цим думкам прозвучати, але й роздивитися разом із клієнтом, що відбувається, коли ми віримо в усе, що думаємо.
  • Важливе запитання наприкінці терапії: «Що б ти сказав самому собі з того моменту, коли починав терапію?».
  • Метод TF-CBT діє не завжди (це, зрештою, стосується абсолютно кожного з методів терапії ПТСР і кПТСР). Якщо травма сталася, але людина її не пам’ятає (наприклад, у випадку травми раннього дитинства, ранньої медичної травми), TF-CBT тут не є адекватним методом.

Уф, це було інтенсивне навчання (яке, зрештою, ще триває, бо з навчального формату тепер переходить у консультаційний).

Якщо цей підхід вас зацікавив, раджу прочитати цю книжку: https://wuj.pl/ksiazka/terapia-traumy-i-traumatycznej-zaloby-u-dzieci-i-mlodziezy-wydanie-drugie .

Усього вам доброго!

Сабіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Prev
Про те, як учитися психотерапії, незалежно від того, чого саме навчають

Про те, як учитися психотерапії, незалежно від того, чого саме навчають

Навчаючись психотерапії, ми спершу йдемо за зовнішнім

Next
Життя в екзистенційній пастці

Життя в екзистенційній пастці

Застрягання, неможливість рухатися, потрапляння в засідку — часті елементи

У цьому розділі немає даних
У цьому розділі немає даних
You May Also Like