Я хотіла б написати вам сьогодні про мої особисті відкриття, пов’язані з психічним здоров’ям. Про відкриття серця і порухи душі. Може, хтось із вас побачить себе в цих записах. А може, ви додасте щось від себе до цього скромного списку.
1. Психічне здоров’я — це меншою мірою маніпулювання внутрішніми станами, контролювання їх, змінювання чи натужне пнуття до чогось кращого. Психічне здоров’я — це радше приймання себе такими, якими ми є, і вміння прокладати курс із тим, що ми маємо і чого не маємо. Лише бачачи самих себе і визнаючи, якими ми є, ми можемо задати напрям своєму життю.
2. Терапія не справдить усіх покладених на неї надій. Просто так є.
3. Хоч скільки років ми відсиділи на терапії та в так званій роботі над собою, старе завжди чатує одразу за рогом. Давні стратегії давання собі ради не зникають, не розчиняються в повітрі, ми ніколи насправді про них не забуваємо. Їхня присутність — не поразка, не наше призначення, не доказ того, що ми блукаємо манівцями. Старі стратегії давання собі ради є тим, чим вони є, — давніми рятувальними кругами, які наша пам’ять зберігає про всяк випадок уже на віки вічні.
4. Страждання — як наркотик. Іноді стосунки зі стражданням — єдині безпечні стосунки в нашому житті. Прощання зі стражданням коштуватиме дорого і спершу може здаватися божевіллям.
5. Сьогоднішні ресурси завтра можуть стати моїми перешкодами. Будь уважним і присутнім, коли вкотре робиш те, що вдається тобі найкраще.
6. Пильнуй, щоб не спокушати себе самим собою. Не все, що ти про себе думаєш, тобі потрібно думати про себе до кінця життя.
7. Утома не завжди є проявом виснаження. Навчися розрізняти, коли тобі слід відпочити, а коли — просто облишити ілюзію, що те, чим ти зараз живеш, могло б бути легшим.
8. Внутрішні конфлікти обкрадають нас, забираючи більшість нашої цінної життєвої енергії. Людина здатна пережити (а іноді й вистояти) справді багато, якщо має ясність щодо того, якою і як вона хоче бути в певній ситуації.
9. Намір того, що ми робимо, важливіший за те, що ми робимо. Залишайся присутнім у своєму житті й невпинно допитуйся в себе, навіщо ти робиш те, що саме зараз робиш.
10. Доки ти живеш, ти ніде не поставив остаточної крапки. Ти можеш наново надавати значення своєму життю, його найважчим і найсвітлішим моментам до кінця своїх днів. Змінювати, розширювати, оновлювати значення нашого життя — це, мабуть, найбільший людський привілей.
PS Дбайте про себе якнайкраще, як умієте. А коли навчитеся дбати краще, дайте собі це краще. І так без кінця <3.
Сабіна