Про роль жалоби, відпускання, помічання змін і зв’язку з ресурсами я написала для вас у найновішому номері «Charaktery».
Нижче — маленький фрагментик (дооовгого) тексту:
«Визнання власних обмежень
„Уміння давати собі раду“ — одна з найбільш цінованих у нашій культурі людських навичок. Ми любимо „справлятися“ і терпіти не можемо розгубленості, дезорієнтації та необхідності зупинитися у своєму пориві вперед. Так само працює наша голова і в ситуації граничного перевантаження: що важче нам знайти себе у власному житті, то більше ми тішимо себе ілюзією, що вихід із ситуації відкриється нам майже миттєво. Тож ми маємо до себе абсолютно нереалістичні очікування: хочемо знати, як діяти в ситуації, яка для нас цілком нова. Замість думати: „Я ще не знаю, що робити за цих обставин і як до них пристосуватися“, ми часто думаємо радше: „Зі мною щось не так, якщо я не вмію дати цьому раду“.
Відмова від надії на власну всемогутність часто є саме тим, що допомагає нам справно функціонувати у величезному стресі. Коли ми зізнаємося самим собі, що не знаємо, що робити, ми можемо почати шукати те, що здатне допомогти нам у цій ситуації».
Сабіна


Про психологічну стійкість/резильєнтність ви прочитаєте також у статті нижче: