Книжка про травму, резильєнтність, незламність і про те, щоб ніколи не поспішати в терапії

Книжка про тихий героїзм, який здатен нас — якщо ніхто не навчить нас давати собі раду інакше — цілковито виснажити. Про те, що резильєнтність — це не те саме, що порятунок від травми. Про психотерапію, скроєну під білих. Про те, що західна психотерапія — як бублик, порожній усередині.

Про хлопчика, який налагодив зв’язок із піаніно. Про десятирічну дівчинку, яка мусила бути матір’ю для своїх братів і сестер. Про батьків-психопатів. Про багатство, яке є найбільшою травмою. Про поспіх у терапії та вибачення за нього. Про вихід за рамки свого напряму.

Про зцілення, яке не любить, коли його підштовхують.

Пре-чу-до-ва книжка для кожного, хто розмірковує про терапію, і для кожного терапевта.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Prev
Про бажану дезорганізацію

Про бажану дезорганізацію

Дезорганізація буває етапом, що веде до реорганізації

Next
Про позачасся травматичних спогадів

Про позачасся травматичних спогадів

Травматичні спогади заселяють позачасся

У цьому розділі немає даних
У цьому розділі немає даних
You May Also Like