Про заблоковану реакцію боротьби і втечі, про завмирання і про те, як із цим працювати на сесії — нотатки з навчання

Навчатися — величезний привілей. А ще більша радість — поділитися з вами чимось, що може підтримати вас у вашій роботі. Користуйтеся <3.

  • Спершу подбай — як практик — про свою присутність на сесії, і лише потім про інструменти («presence first, tools second»);
  • Важливо вміти відклеїтися від розповіді клієнта про травму, а залишатися уважним до його фізіології;
  • Коли ти зупиняєш клієнта під час його розповіді про травму, ти робиш це для того, щоб зорієнтувати його в тому, що з ним саме зараз відбувається, а не для того, щоб його перебивати;
  • «Який ресурс використовує клієнтка щодня/під час сесії, щоб залишатися під’єднаною до вітальності?»
  • Перш ніж запропонувати комусь на сесії контакт із ресурсом, спершу перевір, чи не йдеться цієї миті про твоє власне (практика) надмірне збудження (важлива функція використання ресурсу);
  • Надто довга і/або інтенсивна робота на ресурсах може завести людину в бік величезного збудження;
  • Хоча спогад про травму стосується минулого, збудження нервової системи супроводжує його сьогодні — ми завжди працюємо з тим, що людина відчуває ЗАРАЗ щодо того, що сталося ТОДІ;
  • Коли клієнт входить у стан завмирання, у терапії можна бути дещо директивнішим;
  • Важливо, щоб клієнт знав свій стиль входження у стан завмирання і виходу з нього;
  • У роботі над перерваною реакцією втечі варто запитати клієнта, куди — якби це було можливо — він міг би втекти > у цьому запитанні йдеться як про уявлення безпечного місця/напрямку, так і про вихід зі знерухомлення (імпульс до руху);
  • Коли клієнтка відчуває потребу порухатися під час сесії, важливо, щоб цей рух мав виразний напрямок;
  • Як практик будь пильним до підготовчих рухів, жестів, міміки, які можуть свідчити про близьке розблокування реакції боротьби/втечі;
  • Схильність до панічних атак/дезорієнтації може свідчити про заблоковану реакцію втечі; схильність постійно атакувати інших (або себе) — про заблоковану реакцію боротьби;
  • Іноді брак відчуття безпеки стає нашим емоційним домом. Тоді відчуття безпеки може бути для нас жахливим, і що безпечніше буде на сесії, то гірше ми можемо на ній почуватися.

Тримаю за вас кулаки у ваших терапіях!

Сабіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Prev
подай руку своїм найважчим думкам

подай руку своїм найважчим думкам

Будь уважним і не втрачай із поля зору самого себе

Next
Сліди, які я залишила у світі, — у травні та квітні 2026
terapia traumy

Сліди, які я залишила у світі, — у травні та квітні 2026

Перебування в онлайн-просторі може сприяти нашому зростанню

У цьому розділі немає даних
У цьому розділі немає даних
You May Also Like