Сьогодні ти вперше підеш до своєї школи. Хотілося б сказати, що сьогодні ти почнеш навчання. Але ж ти вчишся відтоді, як народився, ба більше! — науковці навіть стверджують, що ми починаємо вчитися ще в маминому животі. Тобто ти безперервно вчишся вже понад 7 років.
Ти вже стільки всього навчився… Умієш розповісти татові й мені, чому надувний човен на італійській водній гірці не відпадає від стінки, якою їде (цитую тебе: «там діє відцентрова сила»). Знаєш, хто такий біженець. Умієш приготувати вафлі від А до Я. І перевернути на сковорідці млинці. Знаєш, що зробити, щоб заспокоїти свою сестру. Знаєш, як працює дрон. Знаєш склади команд, про існування яких я навіть не здогадуюся. Знаєш, що таке офсайд (а я, мабуть, ніколи цього не зрозумію, хоча ти й тато пояснювали мені це не раз). Знаєш, що на світі є люди, які не можуть дозволити собі обід за кілька злотих у молочному барі. І знаєш, що тобі неабияк пощастило жити в країні, де немає жодної війни. Хоча знаєш і те, що ми голосували за іншого президента, ніж більшість поляків.
Ти вже стільки знаєш, і до цих знань додаватимеш нові. Ти весь час учитимешся по-своєму. Слухатимеш, випробовуватимеш, розпитуватимеш, копатимеш, кидатимеш, ліпитимеш, роздивлятимешся і ризикуватимеш. Але вчитимешся й сидячи за шкільною партою. Часом так само, як раніше. А часом зовсім інакше. З книжками і вчителем. Пам’ятай, що вчитися по-шкільному — це вміння саме по собі. Дай собі час, щоб його опанувати. Питай тата й мене, як ми з чимось давали собі раду. Ми обоє колись не вміли вчитися по-шкільному. А зрештою обоє чудово з цим упоралися.
Так само як навчання не починається з настанням школи, так воно й не закінчується із закінченням школи. Стався до школи як до етапу в житті, який може стати одним із найважливіших, але це більше залежить від тебе, а не від школи.
У школі ти дізнаєшся багато фактів: коли постала польська держава, чому дорівнює число пі, як розмножуються земноводні і як працює компас. Загальні знання стають у пригоді в житті, але життя полягає не в тому, щоб їх засвоїти. Найважливіше в школі відбудеться між уроками. Я хотіла б, щоб школа навчила тебе співпрацювати з іншими, обирати людей, на яких можеш покластися, і самому бути гідним довіри для інших. Щоб ти знав, що можеш питати, коли чогось не знаєш, або не погоджуватися, коли матимеш іншу думку (ніж учитель чи твій однокласник). Я хотіла б, щоб у школі ти навчився допомагати слабшим за тебе і захищав тих, хто цієї допомоги потребуватиме. Щоб умів знаходити в людях те, що в них добре. Щоб не замикав людей у тісних шухлядках, не судив про людей надто поспішно. Сподіваюся, що в школі ти навчишся казати «ні» тому, що для тебе погане, і казати «так» тому, що для тебе добре.
Я вболіватиму за тебе, коли ти готуватимешся до контрольних, але з найбільшою надією слухатиму твої розповіді про тебе і твоїх друзів. Про те, як ти ставишся до інших із повагою і домагаєшся, щоб інші поважали тебе (також тим, що не погоджуєшся на брак поваги з їхнього боку). Якщо матимеш клопіт з однокласниками чи вчителями, пам’ятай, що тато і я завжди поруч, щоб тебе підтримати. Бути з іншими ми ж теж мусимо навчитися. Методом спроб і помилок.
Школа може вбивати захоплення, але може бути й чудовою перевіркою того, що тебе по-справжньому захоплює. Ти не мусиш любити кожен предмет. Але коли котрийсь із них справді полюбиш, віддай йому своє серце і час — це неодмінно окупиться в майбутньому. Проте не бійся змінювати свої захоплення. Ти ще довгі роки зможеш експериментувати й обирати, чим хочеш займатися в житті.
Сподіваюся, що ти вчитимешся старанно, але заохочую тебе також за кілька років знаходити час на прогули. Думаю, що саме прогулюючи уроки, я дізналася справді багато про себе, про своїх друзів і про моє місто. А, і ще про свободу.
Не переймайся оцінками. Я теж обіцяю тобі ними не перейматися.
Гарно розважайся, тяжко працюй, шукай те, що любиш. Дружи. Бережи свою чутливість. Умій бути рішучим, умій бути поблажливим. Будь цікавим до світу, і нехай школа цього в тебе не відбере. А-а-а, і якщо не муситимеш, не відпрошуйся з уроків фізкультури. Через роки я дійшла висновку, що це були одні з найважливіших занять.
Вивчай мови.
Я дуже тебе люблю і тішуся всіма твоїми уроками — і шкільними, і ні, — на яких буду з тобою поруч.
Твоя мама